ІНТЕГРОВАНІ ПРИМІСЬКІ ТЕРИТОРІЇ НА ШЛЯХУ ДО КЛІМАТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ

Очікуваний результат 

Очікується, що результати проекту сприятимуть досягненню цілі місії «Кліматично нейтральні та розумні міста» щодо кліматичної нейтральності принаймні у 2 із 4 областей, перелічених нижче (мобільність, енергетика, промисловість, управління), і дадуть усі наступні результати у вибраних сферах за допомогою кінець проекту:

мобільність:

• Підвищення доступності та зв’язку приміських територій шляхом надання інклюзивних, відповідних і доступних альтернатив із:

  • Збільшення на 30% стійких видів транспорту, що забезпечує різноманітність транспортних пропозицій, особливо щодо забезпечення масового транспорту, включаючи, серед іншого, енергоефективні спільні та/або мобільні послуги на вимогу

  • 20% скорочення викидів ПГ

  • 20% Покращення якості повітря та зменшення шуму

  • Зменшення заторів на міських дорогах на 30% при збільшенні доступності як для пасажирів, так і для вантажів, а також надійності, передбачуваності та ефективності часу в дорозі та транспортних операцій

  • Зменшення на 30% впливу транспортного забруднення на здоров’я людини

• Покращена продуктивність транспортної приміської мережі (попит і пропозиція) і транспортне сполучення завдяки покращеній сумісності та мультимодальності;

• Покращений доступ до/від комерційних і медичних послуг, навчальних закладів, підприємств, дозвілля та рекреаційних закладів для жителів приміських районів;

• Інклюзивні рішення щодо мобільності, які відповідають потребам усіх приміських мешканців, незалежно від їхнього віку, статі, економічного чи соціального статусу, які розроблені спільно з усіма відповідними зацікавленими сторонами (включаючи місцеві та регіональні органи влади, осіле населення, ін- мігранти, тимчасові працівники, забудовники, підприємці тощо), а потім протестовані та впроваджені у визначених приміських районах, які можуть мати географічне охоплення, що сягає повнофункціональної міської території;

• Покращена безпека, особливо для вразливих учасників дорожнього руху;

• Оптимізувати та покращити використання існуючої інфраструктури (дотримуючись принципу повторного використання та циркулярності);

• Інтегровані моделі та політики планування землекористування та транспорту, які могли б охоплювати географічне охоплення аж до повнофункціональної міської території.

Енергія:

• Покращені та декарбонізовані енергетичні мережі з економічними та соціальними перевагами для приміських районів завдяки близькості від міста;

• Бізнес-моделі та технологічні рішення та/або керівництво для створення місцевих енергетичних співтовариств, де ВДЕ та інфраструктура зберігання енергії співфінансуються мешканцями приміських міст, промисловими суб’єктами та доходами від продажу енергії або надання допоміжних послуг (наприклад, зберігання) місту мережі та/або мереж опалення та охолодження. Разом із спільним використанням електроенергії, що призводить до зниження цін на електроенергію для членів громади, боротьби з енергетичною бідністю, зменшення використання викопного палива та сприяння стійкій мобільності;

• Бізнес-моделі та/або керівництво для виробництва енергії (біометан, електроенергія, біопаливо) із сільськогосподарських відходів, біоенергетичних культур другого покоління та технологій, таких як наземна сонячна батарея або агроелектрична установка в сільській місцевості, де переважно приміські райони. Вони також повинні включати системи накопичення тепла (сезонні STES, короткотермінові UTES тощо) і технології виробництва теплової енергії (наприклад, сонячна, геотермальна тощо) для опалення та охолодження.

Галузь:

• Скорочення викидів парникових газів (CO2, метан із відходів/стічних вод, фторований газ, холодоагенти) у промисловості, розташованій у приміських районах, підтримуючи ціль скорочення на 55% до 2030 року;

• підвищення енергоефективності промислових процесів на 25%;

• Збільшення на 30% у розгортанні стратегічних нульових технологій, таких як сонячні (фотоелектричні та теплові, вітрові, водневі, батареї та накопичувачі (включаючи зберігання теплової енергії), теплові насоси та геотермальна енергія, електролізери та паливні елементи, біогаз/біометан, уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) і електромережі, особливо для енергоємних виробництв, розташованих у приміських районах;

• Посилити зелений перехід промисловості за допомогою місцевих зелених угод, тобто взаємних угод між міською владою та місцевими підприємствами, промисловістю та громадськими асоціаціями для підтримки порядку денного сталого територіального розвитку в приміських районах;

• На 25% покращено переробку в промислових процесах і повторне використання матеріалів, включаючи будівельні матеріали, а також демонстрацію й оптимізацію переробних установок для галузей і процесів, розташованих у приміських районах.

Управління:

• Розвиток потенціалу (наприклад, навчальні курси та заходи з підвищення обізнаності) серед місцевих органів влади, користувачів і постачальників систем мобільності, зацікавлених сторін у сфері енергетики та промисловості для прискорення впровадження спільних розумних рішень із нульовими викидами та впровадження їх моніторингу та оцінки;

• Підтримувати розвиток навичок планування та впровадження, оцінку впливу політики/інвестицій на інфраструктуру та аспекти фінансування;

• Краща інтеграція приміських територій у поточне просторове/землекористувальне/транспортне/ландшафтне планування;

• Інтеграція стратегій розвитку з плановою та нормативною документацією на різних адміністративних рівнях/масштабах/територіальних одиницях, принаймні від місцевого до регіонального рівня).

Сфера застосування 

Приміські території розташовані на периферії міст. Вони є межею між сільським і міським середовищем і часто піддаються сильному тиску з боку міського ядра, що призводить до неконтрольованої та нерівномірної експансії міст до сільської території, що часто спричиняє погіршення навколишнього середовища. Будучи розпорошеною та неоднорідною з точки зору зайнятості території, щільності та розподілу послуг і зручностей, приміська територія об’єднує взаємні взаємозалежності в континуумі місто-сіло. Вони можуть бути пов’язані з людьми (внутрішня та зовнішня міграція або соціально-демографічні зміни), а також із зв’язками та потоками між різноманітними функціями та видами діяльності, пов’язаними з сільською та міською місцевістю (від промислового виробництва та виробництва вторинної сировини, сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості, санітарії). , утилізації відходів, забезпечення питною водою, до житла – включаючи нетрі та закриті громади – транспорту та пов’язаної інфраструктури, великомасштабних комерційних об’єктів і великих рекреаційних зон, таких як парки чи ліси), які протиставляються, стикаються та з’єднуються ненавмисно та незаплановано. .

Приміські території також є об’єктом слабших структур управління та обмеженої інституційної спроможності, що, у свою чергу, обмежує спроможність регулювати економічну діяльність, землекористування та площу землі та ускладнює реалізацію ефективного та інтегрованого місцевого, регіонального та функціонального міського політики та програми в масштабах області. Це особливо складно в районах, які охоплюють кілька юрисдикцій, наприклад, на межі міста та села.

Ця тема спрямована на сприяння інтеграції зеленої та розумної мобільності, енергетики, промисловості та рішень і заходів у рамках поточної практики розвитку та планування приміських районів, щоб зменшити викиди парникових газів у цих районах і покращити умови для життя.

Залежно від обраних сфер, пропозиції повинні досліджувати сталий і декарбонізований розвиток приміських територій шляхом переходу від викопного палива до стійких джерел енергії в сферах мобільності, енергетики чи промисловості, які підтримуються відповідними структурами управління та практиками, заснованими на сталому землекористуванні. планування та розширення міста, яке враховує екологічні міркування та детермінанти. Крім того, пропозиції повинні надавати європейські демонстраційні приклади того, як стійко інтегрувати кліматично-нейтральні, екологічно чисті та розумні рішення та заходи в приміський/міський розвиток та існуючу транспортну, енергетичну та промислову інфраструктуру, щоб досягти довготривалого вплив декарбонізації та необхідна стійкість до зміни клімату. Очікується, що до кінця проекту діяльність і пілотні демонстрації технологічного характеру запропонованих рішень в робочому середовищі будуть щонайменше TRL 7. Позитивний, довгостроковий вплив на соціальну згуртованість, економічний розвиток і громадське сприйняття – що призводить до зміни поведінки та політики – слід сприяти та передбачати. Пропозиції, залежно від вибраних доменів, повинні:

• Дослідіть особливі характеристики приміських територій, які відрізняються від сільських і міських, і проаналізуйте відповідну динаміку між містом і селом, таку як безперервне та часте землекористування та функціональні зміни, погана та недоступна транспортна інфраструктура, розкидана та нерівномірно розподілена день у день послуги та зручності.

• Дослідіть моделі міського/приміського розвитку та планування, що містять вищезазначену динаміку (наприклад, модель розширення, модель ущільнення, модель зелених поясів і зелених коридорів), спрямованих на подолання стійкості, декарбонізації та місцевого клімату (наприклад, острови тепла) виклики міської та сільської межі, забезпечуючи при цьому спільне створення та залучення відповідних зацікавлених сторін (включно з громадянами та громадами).

• Зосередьтеся на областях, які особливо важливі для досягнення прогресу в сталому розвитку, таких як:

  • Мобільність і транспорт із широким використанням особистих автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, поганою та розпорошеною інфраструктурою та відсутністю екологічно чистих транспортних засобів. Викиди, пов’язані з транспортом, посилюються інтенсивними потоками пасажирів, що виникають у приміських районах. Орієнтовані на місто рішення, які не адаптовані до приміських територій і викликів, які часто перевищують організаційні, фінансові та інформаційні можливості місцевої влади. Пропозиції повинні аналізувати та досліджувати, як приміський трафік впливає на транспортні потоки (як товарів, так і людей) та його внесок у загальні викиди CO2 на всій урбанізованій території.

  • Промисловість, на яку припадає 30% викидів CO2 і яка часто розташована в приміських районах, є основним фактором для успішного переходу до нульової чистої економіки. Пропозиції повинні аналізувати внесок у загальне скорочення викидів, покращення заходів з енергоефективності в промислових процесах, розташованих у приміських районах, а також впровадження стратегічних нульових технологій, таких як сонячна (фотоелектрична та теплова), вітрова. , водень, батареї та зберігання (включаючи зберігання теплової енергії), теплові насоси та геотермальна енергія, електролізери та паливні елементи, біогаз/біометан, уловлювання та зберігання вуглецю, а також електромережі, як це передбачено в Законі ЄС про нульову чисту промисловість. Пропозиції повинні нарощувати та сприяти державно-приватному партнерству, зокрема, ключовій ролі місцевих зелених угод (LGD).

  • Циркулярна економіка: приміські райони є ключовими для створення об’єктів переробки матеріалів, продуктів і обладнання та збільшення масштабів повторного використання матеріалів, таких як соціальний міський видобуток та інфраструктура переробки в різних галузях (наприклад, онлайн-ринки для розширення можливостей обміну матеріалами або фізичні Матеріали Банки для будівельних та демонтажних матеріалів). Пропозиції повинні вивчати, аналізувати та сприяти розгортанню інноваційних процесів промислової переробки, промислового симбіозу та замкнутих систем, а також підтримувати передачу знань за допомогою інноваційних практик; пілотування локальних платформ для соціального міського майнінгу ^[1] ; демонстрація процесів переробки та повторного використання будівельних і громадських матеріалів, промислових відходів, води та управління відходами; можливість повторного використання матеріалу; спонукання до кругових практик, повторного використання матеріалів і зміни поведінки.

  • Вразливість приміських територій до шкоди навколишньому середовищу, оскільки більшість міських відходів (твердих і рідких) і забруднювачів потрапляє на периферію.

  • Електричні мережі та рішення для опалення/охолодження є неоптимальними в деяких приміських районах. Часто низька енергоефективність та індивідуальне опалення будівель на основі викопного або навіть твердого палива посилюють енергетичну бідність за відсутності достатньої щільності населення для централізованого опалення, а нижчі ціни на нерухомість перешкоджають глибокій реконструкції. Можливості наявного простору, наприклад, для виробництва чистої енергії або зберігання електроенергії та тепла недостатньо використовуються для підвищення комфорту життя, прискорення переходу енергії на користь місцевої економіки та прилеглих міських районів.

  • Урядування, оскільки приміські території можуть перебувати поза межами юридичної влади міст, вони також не вважаються частиною сільських адміністративних одиниць. Таким чином, спроможність регулювати економічну діяльність (і, отже, землекористування та площу території) є слабкою. Це призводить до того, що периферійна урбанізація є здебільшого незапланованим процесом, неформальним і іноді незаконним, що часто призводить до екологічної небезпеки та деградації природних ресурсів. Це також призводить до розпорошеного та нерівномірного розподілу послуг, зручностей та ресурсів у приміській зоні. Слабші структури управління також ускладнюють інтегроване планування та екологічні закупівлі енергії, транспорту та інших послуг.

  • Соціальні та культурні характеристики приміських територій, які набувають гетерогенності з постійною соціальною динамікою. У багатьох (центрально-східних) містах ЄС приміська експансія була спричинена появою сильнішого середнього класу. Проте в останні роки спостерігається дедалі більш неоднорідне поєднання мешканців/акторів з кількома і найчастіше суперечливими інтересами, включаючи осіле населення, населення, яке живе в закритих маєтках, прибулих мігрантів, тимчасових працівників, середнього класу, що формується. Загалом це призводить до неоднорідності спільнот і, загалом, до відсутності соціальної єдності.

Дослідницькі дії повинні охоплювати наступне:

• Ознайомтеся з наявними дослідженнями, проаналізуйте їх у структурованому вигляді та надайте короткий виклад заходів, які сприяють кліматичній нейтральності в європейських приміських районах, визначивши перешкоди.

• Налагодити процес спільного проектування та залучення відповідних зацікавлених сторін (таких як: громадяни, місцева влада, оператори мобільного зв’язку, постачальники послуг, енергетичні компанії, приватні підприємства…), щоб забезпечити успішне впровадження рішень, що сприяють кліматичній нейтральності приміських територій.

• Розробка, тестування та демонстрація масштабованих рішень у реальному житті принаймні у двох із чотирьох областей (мобільність, енергетика, промисловість, управління), сприяючи кліматичній нейтральності приміських територій.

Кожна пропозиція має залучати зацікавлених сторін принаймні з трьох «провідних міських/приміських територій» і принаймні з трьох «реплікаторів» міських/приміських територій. Кожна міська/приміська територія повинна створити живу лабораторію, де в умовах реального життя набір додаткових і підсилювальних рішень, зосереджених на двох-чотирьох аспектах із представлених вище (мобільність, енергетика, промисловість та управління), повинен розробляти, перевіряти та впроваджувати в комплексному підході. Учасники міських/приміських територій, географічне охоплення яких може досягати повнофункціональної міської території, повинні продемонструвати свої спільні інтереси та окреслити, як вони забезпечуватимуть змістовну та тісну співпрацю. Кожна з приміських зон має бути розташована в різних державах-членах ЄС або країнах, асоційованих із Horizon Europe. Кожна пропозиція повинна включати принаймні одну міську територію зі 112, відібраних для Місії ЄС з кліматично нейтральних і розумних міст.

Щоб забезпечити ретельну оцінку результатів проектів, очікується, що пропозиції нададуть вимірні показники, які демонструватимуть, як випробувані рішення сприяють досягненню цілей кліматичної нейтральності місії «Кліматично нейтральні та розумні міста» та приміських територій, що беруть участь. Вони повинні підтримуватися чіткими базовими лініями, кількісно визначеними цільовими показниками та відповідними процесами перегляду для кожного міського району-учасника. Базові показники для очікуваних результатів повинні враховувати очікувані технологічні розробки та реалізацію політики.

Очікується, що проекти співпрацюватимуть із усталеними та широко застосовуваними процесами та структурою оцінки впливу (з використанням як чітких вихідних даних, так і вимірних показників впливу), а також корпоративного дизайну, розповсюдження та механізмів обміну інформацією, запроваджених Комісією (наприклад, платформа місії , ініціатива CIVITAS, масштабні міста, нова європейська спільнота Баугауз, Європейська міська ініціатива політики згуртованості тощо) та спільноти знань та інновацій (KIC) EIT, такі як, наприклад, EIT Urban Mobility, EIT Culture та Creativity або EIT Food, EU Mission Adaptation to Climate Change і Driving Urban Transitions Partnership (DUT), залежно від регіону. Вони сприятимуть розвитку існуючої європейської бази знань щодо ефективності та впливу в результаті впровадження інноваційних, стійких, екологічних та інклюзивних рішень у міських районах.

Очікуються чіткі зобов’язання та внески в загальноєвропейське впровадження під час і після проекту, які можуть бути, наприклад, у формі подальших дій, що фінансуються CEF, ELENA або подібними програмами.

Ця тема вимагає ефективного внеску дисциплін SSH (соціальних і гуманітарних наук), включаючи етику та залучення експертів SSH, установ, а також включення відповідного досвіду SSH, щоб отримати значущі та значні ефекти, посилюючи суспільний вплив пов’язаних дослідницька діяльність. Необхідно враховувати інклюзивність уразливих верств населення (людей похилого віку, дітей), а також гендерні аспекти.