ДО 200 ЄВРО — ПРИЙОМ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ТА ДОСЛІДНИЦЬКИХ МАТЕРІАЛІВ НА ТЕМУ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ (MYCELIUM AWC JOURNAL)

Mycelium — це деколоніальна дослідницька лабораторія, що досліджує колоніальні переплетіння та практики спротиву через колективний пошук. Заснована у 2023 році, вона займається дослідженням колоніальних залежностей та деколоніальних практик через інфраструктурний підхід і феміністичну оптику. 

Разом із Mycelium, AWC Journal продовжує досліджувати тему інфраструктурної політики, цього разу через деколоніальний підхід. Ми запрошуємо до подання матеріалів для другого щорічного випуску AWC Journal, присвяченого темі Деколонізації.

Цей випуск виростає з нашого спільного занепокоєння тим, що термін деколонізація часто використовується як метафора, позбавлена політичної нагальності, і дедалі частіше привласнюється правопопулістськими програмами. Слідом за програмною заявою Ів Так і К. Вейна Янга про те, що «деколонізація — це не метафора», ми наполягаємо, що деколонізацію слід розуміти як набір матеріальних, структурних процесів. Колоніальні залежності організовуються і відтворюються через конкретні інфраструктури — логістичні, екстрактивні, військові, культурні — які часто залишаються недоторканими задовго після формального завершення колонізації.

Ми розуміємо інфраструктури в розширеному сенсі — як складні матеріальні системи з політичними, економічними та афективними вимірами. Вони можуть діяти як механізми домінування, як це описує Бані Брусадін у The Fog of Systems, але також можуть ставати засобами трансформації та солідарності. Як нагадує Дебора Ковен:

«Інфраструктура — це не лише засіб домінування і насильства. Вона також є засобом трансформації. Альтернативні світи потребують альтернативних інфраструктур, систем, які дозволяють підтримку та відтворення». 

Цей випуск зосередиться на двох взаємопов’язаних напрямках:

• Колоніальні залежності через інфраструктури — включно з екстрактивістськими практиками, мілітаризацією, повільним насильством і тривкістю імперських владних відносин. Тут ми звертаємося до рамки, запропонованої Світланою Матвієнко, Сіторою Рооз та Е. Вінсент (Technologies of Russian Colonialism, 2024), аналізуючи, як колоніальні технології окупації, тривалості та причетності структурують сучасну геополітику.

• Солідарність як деколоніальна інфраструктурна практика — вихід за межі символічних жестів до розгляду солідарності як матеріального, інфраструктурного зобов’язання. Спираючись на поняття недосконалої солідарності Аруни Д’Суза, ми прагнемо дослідити, як будуються транснаціональні альянси попри асиметрії, співучасті та спірні історії.