ДО 500 000 ЄВРО — ГРАНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ПАРТНЕРСТВ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ (BMFTR)

Програма «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій» має на меті поліпшити структурні умови для досліджень, розвитку та трансферу технологій в Україні, спільні розробки ринково орієнтованих рішень та використання інноваційного потенціалу, що сприятиме інтеграції України в європейський простір досліджень та інновацій. Передбачається, що програма сприятиме інтенсифікації науково-дослідницької співпраці з Україною та довгостроковій відбудові країни, а також відкриватиме для німецьких суб’єктів інновацій можливість переймати досвід України у сфері стійкості та гнучкості.

В рамках програми надаватиметься підтримка структурно та стратегічно орієнтованим німецько-українським спільним проєктам, які шляхом розробки концепцій та методів, а також їх реалізації сприятимуть досягненню цілей програми. До них, зокрема, можуть належати заходи щодо таких аспектів:

• Внесок у стратегічний розвиток у сфері трансферу, включаючи розробку рекомендацій щодо правових рамок та стимулювання заохочувальних заходів щодо трансферної діяльності.

• Створення структур, пов’язаних з трансфером технологій, та оптимізація процесів, а також управління науковою діяльністю в залучених установах.

• Розробка пілотних моделей для ефективного трансферу технологій між наукою та економікою, які слугуватимуть прикладом «найкращих практик», що можуть бути застосовані в інших сферах, та використовуватимуться для надання консультацій з питань політики.

• Залучення підприємств шляхом створення спільних структур та форматів, а також розробка механізмів для більш ефективної співпраці між наукою та економікою (наприклад, щодо укладення договорів, розподілу прав власності, спільних інвестицій).

• Створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів, використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку/залучення інвестицій та інтеграції в глобальні інноваційні та ланцюги створення доданої вартості.

• Внесок у створення місцевих та регіональних інноваційних екосистем, зокрема у зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, у тому числі в рамках так званих стратегій «розумної спеціалізації» (S3) Європейського Союзу.

• Покращення стартових позицій українських установ для пошуку/залучення державних та приватних замовлень на наукові дослідження, а також для державно-приватних партнерств у сфері досліджень та розробок.

• Створення структур та інструментів для підтримки створення інноваційних стартапів та спін-офів, а також їхнього доступу до фінансування, зокрема у сфері «глибоких технологій». Застосування цифрових рішень, таких як технологія цифрових двійників, в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку (ідея, запуск, тестова фаза, зростання, масштабування). Створення структур для обміну передовим досвідом двох національних екосистем стартапів.

• Посередництво у набутті відповідних перспективних професійних компетентностей та навичок, залучення студентів до трансферних заходів та сприяння розвитку підприємницьких навичок.

• Підтримка у проведенні випробувань, розробці прототипів та демонстрації, зокрема у сферах, що мають ключове економічне та суспільне значення. До них належать Living Labs, випробувальні платформи, спільні центри розробки прототипів та випробування продукції, включаючи FabLabs та інженерні лабораторії.

Критеріями оцінки успішності заходів, що отримають фінансування, з точки зору цілей політики надання фінансування є, наприклад:

• Розробка та оприлюднення так званих аналітичних документів/записок (Policy Papers, Policy Briefs) посібників з найкращих практик, а також концепцій навчання та підвищення кваліфікації та інших форматів передачі знань для масштабування результатів проєктів та їх врахування в українських політичних програмах;

• Кількість співпраць з підприємствами промислового сектору, а також створених бюро трансферу технологій, FabLabs, стартапів, прототипів тощо;

• Кількість створених інноваційних мереж та профільних місцевих і міжнародних кластерів;

• Кількість налагоджених довгострокових партнерських відносин між німецькими та українськими суб’єктами (наприклад, спільні лабораторії, аспірантури тощо).