Так, у Баштанській ОТГ з населенням у 22,6 тис. осіб рівень дотаційності складає всього 3,4 відсотки. Такому показнику сприяє активна позиція голови та членів ОТГ у соціально-економічному розвитку та розробки проєктів, які фінансуються за рахунок альтернативних джерел. Відмітимо, що ще в перший рік роботи громаді Баштанської ОТГ вдалося залучити 50 млн гривень. Їх отриманню сприяла щоденна робота людей, які готували проєкти, розробляли стратегії та плани. У громаді створили інвестиційний відділ, який займається написанням проєктів на фінансування. Крім того, у рамках співпраці з Програмою «Децентралізація – шлях до кращих результатів та ефективності» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), у Баштанській ОТГ реалізовано три проєкти: «Кінотеатр просто неба 19 «Кінорай»; «Покращення роботи місцевого самоврядування через створення сучасних умов роботи вищого представницького органу ОТГ – Ради громади із забезпеченням широкого залучення громадськості» (облаштування зали засідань); «Проведення байкерського фестивалю», що передбачений Стратегією розвитку Баштанської ОТГ до 2025 року. Внесок DOBRE – 109,700 тис. грн, внесок Баштанської міської ради – 12,540 тис. гривень . Також у рамках Програми ДОБРЕ розпочато впровадження кейсу «Місцевий економічний розвиток»: відділом енергоменеджменту, муніципальних ініціатив та інвестицій підготовлено та подано на електронну інвестиційну платформу UkraineInvest тізери з трьома вільними земельними ділянками, з яких одна під промислову забудову та дві – під розміщення альтернативних джерел енергії. Також розпочато роботу над проєктом створення ярмарково-фестивальної площі-трансформера. Для реалізації даного проєкту завдяки Програмі ДОБРЕ залучено експертів з ландшафтного дизайну, міська рада виділила 5 га земельної ділянки. Реалізація даного проєкту створить умови для самозайнятості населення, поліпшить умови культурного та творчого розвитку для населення, надасть поштовх для підприємницької, туристичної та фермерської діяльності. Отже, можемо оцінити даний рівень залучення альтернативних джерел як один із високих, адже ОТГ має власну довгострокову стратегію розвитку.

У 2015 році, як пригадує нинішній голова ОТГ Григорій Ванзуряк, під його началом опинилися 10 тисяч жителів. Сільськогосподарське товариство у Михайлівці розвалилося, селяни возили молоко на продаж до Чернівців та Глибокої – з чого й жили, іншої роботи в селі майже не було. А що собою являє децентралізація, тоді ще ніхто достеменно не знав, як і з чого починати – теж.
І Ванзуряк зібрав, як він каже, фокус-групу активних людей, яким імпонувало те, що громада сама визначає, чим займатися. Людям на місцях видніше, тож вони і розставляють пріоритети: що для них є першочерговою потребою, а що другорядною.

– Наша громада, зокрема, обрала три головні напрямки – газифікацію, яку практично вже завершили, розвиток економіки та транспортної інфраструктури, – ділиться Григорій Степанович. – І хто б там що не казав, але саме після підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським союзом, коли розпочалася децентралізація, українські села отримали можливість не просто відродитися, а й розвиватися дуже швидкими темпами. Європа пішла нам назустріч і нині допомагає Україні піднімати «депресивні» села. Та попри добру волю європейських сусідів, має бути ще одна обов’язкова умова – активність громади, – підсумував п. Григорій. – Бо саме наші люди і є генераторами бізнесових ноу-хау.
Глибоцьку ОТГ дуже часто називають громадою проєктів, бо місцеві мешканці їх постійно пишуть і беруть участь у найрізноманітніших конкурсах, час від часу перемагаючи й приносячи нові соціальні й бізнесові ініціативи своїй громаді.
– Ми виграємо тільки один з десяти проєктів. – каже голова Глибоцької ОТГ. – Але пишемо скрізь, де можемо. У нас кожен має написати проєкт. Це – правило. Бо найважливішим чинником успішності громади є кількість бізнесу, зосередженого на її території. І саме він акумулює кошти і сплачує податки, які пізніше й потрапляють безпосередньо до бюджету громади, на території якої цей бізнес зареєстрований. Тож мудрі громади, які першими відчули дух децентралізації, почали залучати інвестиції, створювати бізнесові й соціальні проєкти, об’єднувати людей у кооперативи.